Олександр Король. “Наповнюйте свій світ дивами!”

– Що спонукало тебе прийняти рішення і поїхати в Азію на такий, достатньо довгий, період?

– Ще в кінці 2017 я вперше вирвався подорожувати Азією. Тоді це була Індія, Тайланд та Сінгапур. Тривала поїздка всього 3 місяці, але після повернення я вже точно знав, що в Україні мені тісно. Коли я полечу знову – було лише питанням часу. Квитки одразу не брав – хотілося спонтанно прийняти рішення, як і першого разу. Так і сталося.

У жовтні, коли я завершив 7 віпасану, познайомився випадково на ній (ціла канва збігів) з моїм тепер вже другом, який пройшов 52 віпасани. 15 років тому, продавши свої бізнеси і сівши на велосипед, він об’їхав півсвіту – більше 250 тис. кілометрів. Це ж майже кожний другий день в іншому місці, з іншими людьми! Круто.

Він планував наступну поїздку в Північну Африку. Я ж сказав, що хочу в Індію, проте з радістю би “катнув на вєліках”. Тоді ми й вирішили летіти в найбільше місто в Індії – Мумбаї (35 млн людей). Поряд з ним, до речі, розташований центр Індійської кіноіндустрії – Болівуд.

– Існує думка (спрощена, звісно), що умовно кажучи, є західний спосіб мислення, а є східний? Чи можеш виокремити відмінності? Є якісь патерни, де застрягаємо? І як можемо це врівноважити?

– Можна розділити за способом концентрування уваги. “Західний” підхід більше про досягнення цілей – фукусуванні на точці, кінцевій меті. А “Схід” – це деконцентрація, вміння бути в Потоці, насолоджуватись процесом.

Кожен має свої “переваги” та “недоліки”. Перший може зумовлювати постійни біг і насолоду тільки в кінці. Оскільки “Захід” насолоджуватись станами не дуже вміє, бо завжди тільки в майбутньому, то і не отримує насолоду після досягнення цілі. Лише тимчасове полегшення, після досягнення.

Щодо Потоку, то я бачив індусів, які можуть приносити тобі замовлену каву півдня. Вони втрачають концентрацію і пливуть, виконуючи все що зараз їм забажається.

Тому ідеально – це концентрація та декоцентрація. Бачити та відчувати напрямок, в якому рухаєшся, а, до того ж, ще й насолоджуватись моментом.

– А як щодо цінностей? Наприклад, індивідуалізм – колективізм? Помічав щось таке чи це штучно?

– Це помічається тільки в селах та невеликих містах. Сучасні мегаполісти загалом дуже схожі – глобалізація робить свою справу.

Так, Захід більше про Я, а Схід – про взаємодію. Захід готує їжу, здебільшого, вдома, а на Сході переважно їдять з друзями в кафешках. Це якраз про взаємодію і зближення людей. І тому вони всі взаємопов’язані.

Тут виникають асоціації і щодо України. Вона має в собі різні цінності: трохи від Заходу, трохи від Сходу. Все частіше в нас ідеться про те, що варто підтримувати Західні поведінкові моделі, а Східні треба викорінити. А може це наш шанс, потенціал, спектр цінностей?

– Що тоді потрібно Україні? Що варто посилити, а на чому ми зависли?

– Я вважаю, що Україні треба як відчути і сформувати свою автентичність, набір цінностей, так і відчувати світові тренди, вписуватись в них. Нам треба намагатись адаптуватись як вода до реалій мауйбтнього і, при цьому, бути неповторними, автентичними. Україна – це милозвучність серця та вміння проявити свою Волю.

“Кожна якість має свою тінь, тому терпимість переходить в пасивність, а вміння проявляти свою Волю – в небажання об’єднуватись”.

d8cfc915-dbe5-48c1-b476-56371f7571af

– Мета твоєї поїздки в Азію з самого початку була зайнятися духовними практиками? Чи найперше – це було бажання просто відпочити, “відірватися від світу”?

– Ох… слова про відпочинок. Я намагаюсь зараз працювати і займатись тільки тим, що приносить справжнє задоволення. Навіть якщо я втомлююсь, то це приємна втома. Більше фізична, ніж душевна. Вона не базується на виконанні неприємних для душі справ. Справ, які спустошують, після яких потрібно відновлювати енергію…

ПОВНИЙ ТЕКСТ ІНТЕРВ’Ю ЧИТАЙТЕ НА САЙТІ Моя Могилянка.

Posted By , 17 Aug 2019

Write Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *